Головна
Реєстрація
Вхід
П`ятниця
22.11.2024
04:17
Вітаю Вас Гість | RSS
Персональний сайт Заболотнюк Марії Григорівни

Меню сайту

Категорії розділу
Досвід роботи [2]
Моє портфоліо [3]
Творчий проект [2]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 129

Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

 Каталог файлів 
Головна » Файли » Моє портфоліо » Моє портфоліо

Інформаційна картка
12.12.2014, 09:29

Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2015»

 

  1.  

Прізвище, ім’я та по батькові      Заболотнюк Марія Григорівна

  1.  

Фото конкурсанта (розміром 4х6)

 

 

  1.  

Місце роботи (найменування освітнього закладу відповідно до статуту)  Багринівська ЗОШ І – ІІІ ступенів

  1.  

Посада вчитель української мови і літератури

  1.  

Педагогічний стаж роботи 4 роки

  1.  

Кваліфікаційна категорія  ІІ

  1.  

Звання

8.

Педагогічне кредо  «Вчитель – це старанний сіяч віри, любові і надії у дитячі душі» .

9.

Інноваційні форми роботи та технології, що використовуєте

Технології створення ситуації успіху, проектнї технології, методи кооперативного навчання

10.

Власний особистісний і педагогічний портрет)

 

Бути сіячем знань і добра…

   Вся гордість учителя в учнях, в зростанні посіяних ним зерен.

 Д.Менделєєв.

    Давно прийнято вважати, що вчитель - сіяч, він покликаний «сіяти розумне, добре, вічне». Але що ж виростає з цих посівів? Відповідь  на це питання кожен учитель отримує з плином часу,бачить врожаї на своєму полі -  в своїх учнях.
       Мудрість, добро, світло, знання досвід - ось, що сіє вчитель у дитячі серця ,ними живиться душа, від них проростає Людина. Але неймовірно важко виплекати її,як важко побудувати будинок з піску. Нахабність і ворожість сучасного світу стають на заваді доброму сіячеві.                                                                                                               

       І ось я теж отримала своє поле. З чого ж розпочати?Пригадую своїх вчителів, мудрих, терплячих,ніжних,веселих і надзвичайно добрих. У них поля вже квітують і колосяться, їхні сади пишаються чарівними барвами ! Чи зможу я ?Чи є ця нива моєю насправді?Такі думки тривожили мене,коли я знову переступила поріг школи не як учень,а вже як учитель. Перші зернини я посіяла 4 роки тому і радість від перших сходів була неймовірною. Відчуття, що ти є дороговказом, що ти можеш словом, як інструментом, вирізьбити майбутнє народу, держави, світу, дарує радість. Радість від того, що твої учні засіяні добром, турботою,милосердям,  і,звичайно ж, знаннями, полетять у світ весняними ластівками,щоб зробити його кращим для кожного,підносить. Радість від того,що ти можеш передавати найлегшу ношу -знання,переливати любов у ці ніжні паростки,що вперто пробиваються крізь життєвий грунт окрилює. Радість від насолоди навчати інших прекрасних наук – української мови та  літератури ощасливлює.

     Література для мене - цілий  всесвіт,незбагненний феномен людської могутності ,скарбниця життєвого досвіду багатьох поколінь, краса і велич невмирущого слова. Література – це мистецтво лікувати душу й ліпити людину засобами,що є невидимими людському оку - словами.
    Я прошу Всевишнього давати мені терпіння і мудрість, щоб я змогла навчити моїх учнів бачити прекрасне в цьому світі, розуміти, що справжнє, а що  фальшиве , осягнути мову доброти і відчути силу та міць крил,які дають знання.

      Кажуть, вчитель - це не просто талант, обдарованість,  любов до дітей, це - доля. Можливо , я ще не усвідомила цього ,але я точно знаю, що повинна сіяти на своїй ниві. Моє завдання, як педагога зробити з дітей не просто хороших людей, але і виявити їх таланти, допомогти усвідомити себе особистостями , дати їм квиток у майбутнє. Вдосконалюватися - ось що необхідно не тільки моїм учням, але і мені як педагогові. Світ, в який поринаю я і мої учні багатогранний, він немов інший вимір. І виходячи з нього, я сподіваюся на те, що кожній дитині я подарувала частинку цього космосу.  Дивлячись в чисті і світлі дитячі  очі, я думаю: «Що ще можу зробити для наповнення їх душі? Як це зробити? ».Я споглядаю із вдячнісю на ясні зорі-  моїх вчителів, і з надією на зелені пагінці - моїх учнів. Якщо я зможу зростити повний колос – буду щасливою людиною .

                                                                   

11.

Посилання на блог  http://ukrphillolog.ucoz.ua/

 

 

 

АНКЕТА

учасника І туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2015»

 

1.

Прізвище, ім’я та по батькові Заболотнюк Марія Григорівна

2.

Дата  і місце народження  29.07.1988, с.Новий Вовчинець

3.

Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, e-mail c.Новий Вовчинець, Глибоцький р-н,Чернівецька обл.,60444, mariiazabolotnuk@i.ua

4.

Паспортні дані (серія, №, ким, коли виданий, адреса реєстрації) 

5.

Ідентифікаційний код  

6.

Які навчальні заклади закінчили, у якому році, спеціальність за дипломом                       Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича, філологічний факультет, спеціальність «Українська мова і література», викладач української мови і літератури

7.

Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу, e-mail) Багринівська ЗОШ І – ІІІ ступенів, с.Багринівка, Глибоцького     р – ну, чернівецької обл.., 60441,тел. 55074, bahrinesti@ukr.net

8.

Стаж роботи:    загальний, 4 роки

9.

у тому числі педагогічний: 4 роки

10.

Кваліфікаційна категорія   ІІ

11.

Звання

12.

Державні нагороди, відзнаки (обов’язково рік нагородження)

13.

Класи, в яких викладаєте 6,7,9,10,11

14.

Педагогічне кредо « Вчитель – це старанний сіяч віри, любові і надії у дитячі душі».

15.

Інноваційні форми роботи та технології, що використовуєте  Технології створення ситуації успіху, проектнї технології, методи кооперативного навчання

16.

Власний особистісний і педагогічний портрет (у формі короткої замітки обсягом до однієї сторінки)

 

Бути сіячем знань і добра…

   Вся гордість учителя в учнях, в зростанні посіяних ним зерен.

 Д.Менделєєв.

    Давно прийнято вважати, що вчитель - сіяч, він покликаний «сіяти розумне, добре, вічне». Але що ж виростає з цих посівів? Відповідь  на це питання кожен учитель отримує з плином часу,бачить врожаї на своєму полі -  в своїх учнях.
       Мудрість, добро, світло, знання досвід - ось, що сіє вчитель у дитячі серця ,ними живиться душа, від них проростає Людина. Але неймовірно важко виплекати її,як важко побудувати будинок з піску. Нахабність і ворожість сучасного світу стають на заваді доброму сіячеві.                                                                                                               

       І ось я теж отримала своє поле. З чого ж розпочати?Пригадую своїх вчителів, мудрих, терплячих,ніжних,веселих і надзвичайно добрих. У них поля вже квітують і колосяться, їхні сади пишаються чарівними барвами ! Чи зможу я ?Чи є ця нива моєю насправді?Такі думки тривожили мене,коли я знову переступила поріг школи не як учень,а вже як учитель. Перші зернини я посіяла 4 роки тому і радість від перших сходів була неймовірною. Відчуття, що ти є дороговказом, що ти можеш словом, як інструментом, вирізьбити майбутнє народу, держави, світу, дарує радість. Радість від того, що твої учні засіяні добром, турботою,милосердям,  і,звичайно ж, знаннями, полетять у світ весняними ластівками,щоб зробити його кращим для кожного,підносить. Радість від того,що ти можеш передавати найлегшу ношу -знання,переливати любов у ці ніжні паростки,що вперто пробиваються крізь життєвий грунт окрилює. Радість від насолоди навчати інших прекрасних наук – української мови та  літератури ощасливлює.

     Література для мене - цілий  всесвіт,незбагненний феномен людської могутності ,скарбниця життєвого досвіду багатьох поколінь, краса і велич невмирущого слова. Література – це мистецтво лікувати душу й ліпити людину засобами,що є невидимими людському оку - словами.
     Я прошу Всевишнього давати мені терпіння і мудрість, щоб я змогла навчити моїх учнів бачити прекрасне в цьому світі, розуміти, що справжнє, а що  фальшиве , осягнути мову доброти і відчути силу та міць крил,які дають знання.

      Кажуть, вчитель - це не просто талант, обдарованість,  любов до дітей, це - доля. Можливо , я ще не усвідомила цього ,але я точно знаю, що повинна сіяти на своїй ниві. Моє завдання, як педагога зробити з дітей не просто хороших людей, але і виявити їх таланти, допомогти усвідомити себе особистостями , дати їм квиток у майбутнє. Вдосконалюватися - ось що необхідно не тільки моїм учням, але і мені як педагогові. Світ, в який поринаю я і мої учні багатогранний, він немов інший вимір. І виходячи з нього, я сподіваюся на те, що кожній дитині я подарувала частинку цього космосу.  Дивлячись в чисті і світлі дитячі  очі, я думаю: «Що ще можу зробити для наповнення їх душі? Як це зробити? ».Я споглядаю із вдячнісю на ясні зорі-  моїх вчителів, і з надією на зелені пагінці - моїх учнів. Якщо я зможу зростити повний колос – буду щасливою людиною .

                                                                    

17.

Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів в періодичних та інших освітянських  виданнях з можливим редагуванням так

18.

Підпис учасника _____________________                            Дата______________________

 

 

Категорія: Моє портфоліо | Додав: MARIijechka
Переглядів: 648 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • Багринівська ЗОШ
  • Депаратамент освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації
  • Інститут післядипломної педагогічної освіти
  • Управління освіти Глибоцької райдержадміністрації
  • Новововчинецький НВК

  • Copyright MyCorp © 2024
    Безкоштовний хостинг uCoz